Я до тебе прийду й через тисячу літ,
Неможливо в світах заблукати.
Знов покличе мене твій калиновий цвіт
Й вечір літній із запахом м'яти.
Я до тебе прийду веселковим дощем,
Може квіткою, може лозою.
Чи грозової ночі, чи сонячним днем,
Тільки б знову бути з тобою.
Скуштувати на смак річкової води,
Здивуватись, мов вперше красою.
І прийняти, як дар, всі зими холоди,
Й теплий вітер зустріти весною.
Я до тебе прийду й через тисячу літ
І на крилах злечу просто неба,
На піску, біля річки, залишу свій слід
Й знов дощем повернуся до тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2016
автор: Тетяна Акименко