Обіцянки як цяцянки,
А народу радість:
Депутати в вишиванки
Майже всі убрались…
Заспівав їм хор Верьовки
Гімн, що «Ще не вмерла…»
Президент, надувши щоки,
Враз згадав Говерлу…
Про Майдан сказав і трактор,
Горе на Донбасі,
І про руській мір, як фактор,
Що усіх ковбасить…
Розповів про патріотів,
Візи до шенгену,
Що Євросоюз не проти
Нашого «Рошену»…
Потерпіти тільки треба,
МВФ кредити
Нам підкине, при потребі,
Треба лиш просити…
Ми ж зрівняємо тарифи
На тепло і воду,
Газ, що спродають бариги,
З заходу чи сходу…
І тоді оті ворота
У шенгенську зону
Враз відчинять для роботи,
Візьмуть до полону…
Слухав я оту промову,
Сидячи в Прилуках,
І подумалось про змову
В партіях і рухах…
Їм, політикам зі стажем,
Лиш би до корита,
Хай народ хоч кістьми ляже –
Його карта бита…
Той, хто був колись при владі,
Зараз в опозиції,
І тепер дає поради
Владній коаліції…
Разом всі шумлять на «лайфі»,
В медіа ефірі
Помотузяться, для кайфу,
І народ їм вірить…
А опісля у буфеті,
Чи у ресторані,
Обговорюють оферти,
Чи дівчат у бані…
Остогидли вам ці слуги?!
Час прийшов їх гнати,
Лицедіїв недолугих,
Просто в шию з хати!
Час прийшов робити справи,
Що іще з Майдану
Планували ми із вами
В піке зеку й хаму…
Час прийшов такої сили,
Щоб невірні кроки
Виправляти, що зробили
Слуги за два роки!
Час прийшов, моя Громадо,
Стати небайдужим,
Досить бути уже стадом,
Ватником бездушним!
Час прийшов, брати і сестри!
Вірю в вас, як в себе,
Тож, єднаймось для протесту!
З нами Бог на небі!
28.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655683
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Віктор Погуляй