Вона була для мене як наркотик,
Як кофеїн в моїй ранковій каві.
В онлайні відчував її я дотик,
Для неї подихи душі були цікаві…
В кінці весни їй вперше написав,
«Як Ти мене знайшов?» - вона спитала.
Її тоді сестричкою назвав –
Тепер вона мені сестрою стала.
Той світлий образ досі я люблю,
Але люблю лише любов’ю брата.
За неї щиро Господа молю,
Це те найменше, що я можу дати.
Півроку їй листи писав,
Вона не завжди вчасно їх читала.
Тому, що фото я не надіслав,
Моїм словам не дуже довіряла.
Я не готовий ще себе розкрити,
Бо з Богом особисті справи маю.
Її сестру продовжую любити –
В поезії я душу розкриваю.
Так вдячний, що вона заблокувала
Для мене доступ на свою сторінку.
Її сестра такого не чекала –
Побачив в ній свою я половинку…
© S.Nemo
29.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2016
автор: Finist