ми всі говорим про любов
і від розлуки дехто плаче
що в серці біль говорять знов
та як болить не кожен знає...
буває в людському житті
що біль на серці не минучий
бо мати своєї сімї
не зможе за життя забути
тій матері життя не має
і гіркі слози на очах
коли вона дитя ховає
бачить його останній раз
як буде матері тій жити
коли її найстарший син
іде до армії служити
чи він повернеться з війни?
як матір війде до оселі
в якій сміялись діточки
та вже немає їх у неї
в вогні загинули вони...
чи зможе дівчина змиритись
що наречений не прийшов
дорога змусила спинитись
його вже не побачить знов
Цінуйте тих хто з вами поруч
та бережіть своє життя
а в кого серце повне болю
даруйте щирі співчуття
Присвячено тим, кого не повернути, тим хто у наших серцях.
Загиблим воїнам АТО, загиблим в пожежі діточкам, хлопцям, загинувшим на дорогах, їхнім матерям, сім'ям, та тим хто їх більше не дочекається та не побачить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655545
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: ixeldino