Мамо, не треба за мною тужити,
І плакать не варто голубко моя.
Мамо, ти мусиш мене відпустити.
В небі скоро моя засяє зоря.
Мамо моя, брат йде проти брата,
Вкраїна горить у страшному вогні.
Я вірю, що скоро позбудимось ката,
Не буде ні суму, ні війн, ні брехні.
Мамочко мамо, кров ріками ллється,
Знесилено падають юні тіла.
Мамо, а серце у мене не б’ється,
Душа відлітає уже в небеса.
Не плач моя мамо, не треба тужити
Я ж гордо поляг у кривавім бою.
Пробач, що не встиг я тобі подзвонити,
Сказати як сильно тебе я люблю.
Пробач мене мамо за чорну хустину,
За муки страшні, що завдав я тобі.
Я з сотнею мамо у небі спочину,
Тебе покидаю на рідній землі.
... жовтень 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655529
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Яна Шевчук