Ти сказав мені йти,
Ти сказав мені: «йди»
Я пішла і занурилась в товщу води,
В вересневій брунатній і тихій воді,
Загойдалися коси і руки бліді.
Так повільно і плавно спливали думки,
Ти сказав – мої коси живі та виткі
Ти сказав, мої руки вплетуть в свій полон
Ти сказав, що це сон. І що ти тут – це сон.
Верховіття дерев колихалися в такт
Ти сказав, що вода мене кличе назад
Та ріка, що русалку шукає свою
Що тягла тебе пристрасно у течію.
Але раптом пустила, пустила назад
Задивившись на небо і на зорепад
Ти сказав мені йти,
Ти сказав мені: «йди».
Я зітхнула й пішла. Я невміла плисти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2016
автор: NNNP