Квадратик цукру, чашка кави,
Усе пристойно, як в людей.
У чомусь, може, ти і правий,
Тобі у цьому домі прівілей!
То я все не така, тобі все мало,
І кава не солодка, й взагалі,
Ну, от і дяка. Дочекалась.
А залицяльники які в мене були!
Іван Петрович, он, начальник тресту,
Його дружина ходить в соболях,
Генка, гітарист, звучить в оркестрі,
Вплєрка, слюсар, то заб'є хоч цвях.
З тебе ж, окрім бурчання, нуль корИсті
У шубі тогорічній, ось, ходи,
А був би кум Степан на твому місці...
Що? Вже не хочеш кави? Як завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655375
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.03.2016
автор: Надясемена