Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Ми - сіячі добра і зла. В лице і в спину вітер віє.
Яке зерно кладеш в ріллю, що зійде і заколоситься
У полі жито золоте, чи пишна в колоску пшениця?
А чи колючим бур'яном ти лан свій щедро засіваєш?
Що ти посієш, те й пожнеш! - народна мудрість щедра.
Знаєш!
То ж дбай, щоб зерна золоті із добрих рук в ріллю лягали.
І щедро - щедро в колоску скрізь наливалися хлібами.
Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Буває, вітер - у лице. Буває, в спину вітер віє.
А сонце світить для нас всіх.
Ясним промінням всіх нас гріє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2016
автор: Надія Башинська