Не знала, що так можу сумувати
За кимось, за моментом, за життям.
За тими з ким нам новий день стрічати.
І новий рік зігріти душ міцним злиттям.
Моменти, що навіки неповторні,
Де юність вічно збурює думки.
Нормальні речі всі – гидкі й потворні.
А все, що дивне, – добре, навпаки.
Життя, що його всюди всі шукають,
Ось тут, у цій кімнаті, серед нас.
Весь біль, страхи, хвороби вмить зникають
На час життя, але лише на час.
Тоді, як світ займається війною,
Під ковдрою в півтемряві шпалер
Чотири миті дихають одною…
Одною юністю дивацтва і химер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655303
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.03.2016
автор: kutorlanova