Жив був москалик – зомбована вата,
Дуже боявся він зближення з НАТО,
Він помідори турецькі топтав,
Сир італійський в багнюку зсипав.
Яблука з Польщі його дратували,
А українці – не так розмовляли,
Волі бажали Мазепи сини!
А москалі не бажали війни!
Ось інструменти тієї держави:
Підкуп, шантаж, дикі вбивства криваві,
Все чим пишалась імперія зла,
Все перейшло знов у руки кремля.
Підлість та підкуп – це флагман держави,
А тиранія – як сходи до слави,
Святість вдягають померлим вождям,
Бувшим тиранам та бувшим катам.
Ось і придумав москалик фашистів:
Б’ють там Бандерівці мирних рашистів,
Що заблукали в Донецьких полях
З танками й миром в смиренних очах.
Збили літак терористи із БУКу
І закривавили путлєру руку.
Нафта упала! підтримайте, пліз!
І московіт вже у Сирію вліз.
Всюди де раша свій носик стромляла,
Всюди розруха війною буяла,
Всюди де раша боролась за вплив
Привид диктату кривавий ходив.
раша ІДІЛ народила та вчила
Поки Європа у пабах сиділа,
Вчора Париж, а сьогодні Брюссель –
Кремль готував цей жахливий коктейль.
28.03.16р. Нірошенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655273
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2016
автор: Majstrenko