Ми зустрілись занадто пізно
І майбутнє лежить нарізно ,-
Його нашим ніяк не назвеш,
А коханню намає меж...
Не навчилась зубами рвати...
Просто звикла опору мати,
Просто ніжності маю багато
Й бути разом , для мене- свято.
Мабуть, відає доля, що чине,
Манівцями розводить розчини...
І ладнує нове щось для нас
В цю хвилину і саме в цей час.
І , можливо, зустрілись ми вчасно,
Й ставить крапку над "І" - передчасно...
Видивляюсь твої сині очі...
Як же бути без них проти ночі ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова