Не пакуй валізи, не ховай в кишені чорний чай.
без істерик, без сарказму і банального хроносу.
Ти - Авель, а, отже, збирай свій худий урожай,
у кількості незліченного... одного колосу.
Сьогодні зранку ти на всі 100% впевнений,
сьогодні зранку рецептори з криком бісяться.
Ти кидаєш свою Єдину, не короновану, твою...
І летиш у простори безкінечного місяця.
Ранок розпочинається не із запашної кави,
а з крокодилячих сліз, і диванних конвульсій.
Ви творці горя, любовних пауз, як октав.
Шлюб тріщить, як тріщить фарба водоемульсій.
Двері зі скрипом зачинились протягом з вікна.
Чоловік пішов, як іде цвіт зів'ялої черешні.
Дружина потягнулась - не щаслива, не сумна,
і в пустоту кімнати кинула: "Нарешті..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Саша Юст