Я намалюю дивне поле,
і нескінчені береги.
Небесне сяйво, синє море,
і тиху гавань, де лиш я і ти.
Я намалюю милі квіти,
де на просторі ганяють
вітер, дітлахи.
Купаж винограду в
нектариннім розмаїтті,
та плід дозрілої лози.
Я намалюю безмежні гори
і спалах яскравої зорі.
І, як в небесному верховітті
пливуть білосніжні кораблі.
Я намалюю дзеркальні води,
і тихий шепіт зеленої ріллі, де
босоніж блукають думи твої й мої.
Я намалюю сподівання,
що мандрує по землі.
Вишневий сад, наше кохання
й палкі вуста твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: Віктор Варварич