Зроби вже висновки й не треба крику,
Моє життя (ну нарешті!) стале.
Вже б наші діти повиростали,
Якби ти був мені чоловіком.
Якби колись... І якщо б в той вечір...
Занадто якось умовних речень,
умовних рішень... Тривожно-тихо
пророкував ти обом нам лихо.
Ми не дізнались твоїх пророчень,
Це - наші спогади і не більше.
Та не згадаєш очей дівочих,
А я ще й досі про тебе - віршами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: Анна Кириленко