Без тебе, моя любове, сонце повільно гріє
І квіти яскраво-світлі без тебе не хочуть цвісти,
А небо весняно-ніжне, немов би зимою грізне,
Сумує за літом свіжим, сумуєш за ним і ти.
Без тебе, моя лебідко, і мрії ідуть у вічність,
І ріки нестримно линуть у нескінченну даль.
А пташки не так привітно співають весняну пісню,
Так сумно без тебе, мила, так сумно, про це ти знай.
Без тебе, моє світання, на серці пекуча крига,
Яку з неба промінь ясний не в змозі вовік розтопить.
Мрії твої, мов нова непрочитана книга,
Та навіть вони не дозволять тебе розлюбить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654825
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.03.2016
автор: Леся Барасюк