Їду від нашого «вчора»
В наше можливе «колись».
Їду. В дорозі затори –
Швидше не вийде, облиш.
Їду в таксі – сірі стіни
Дивляться грізно. Хто суд?
Я твоє фото настільне
В сумці везу. В чому суть?
Їду від нашого «точно»
В більш імовірне «якщо».
Стіни кривляються: той, хто
Снився мені, не прийшов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: makss