Його порив і подих до свободи,
я відчуваю зразу, бо він єдиний друг.
І зустрічі я з ним, шукаю без нагоди,
тому що він Кульочок - відчутний лиш на слух.
Давно його не бачив, не чув не розмовляв
та вірю в те, що він - живий і десь літає.
Скажу, що це дивацько й багато хто це знав,
та я така людина - предмети теж гукають.
Кульочок, це та річ, яка дає збагнути,
що треба йти вперед й дивитися у душу.
І все, що загадав, потрібно лиш здобути,
завжди буде він так - літати, він це мусить.
Для мене кожна річ жива і має серце,
яке побачить той, хто хоче зрозуміти.
Ця річ покаже те, у світі не все мертве,
а лиш легенько спить, щоб потім полетіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654522
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: Arthur Savchuk