Схаменітеся виродки кляті
Й запишіте собі на лобі...
Наведемо ми лад в своїй Хаті
Та без вас вже, ординці лихі.
Риють землю озлоблені Гради,
Лугом - степом снаряди ревуть.
Виють міни і рвуться гранати
То ординці гостинці несуть.
Засіває нам вдячністю Раша.
Ще не все «здарувала»… спішить.
Така вдача у неї собача
Хоч шматочок би ще відкусить.
На курганах копає могилу
На батьківських могилах святих.
Палаша в нашу спину встромила
Об’явилася… мов «рятівник».
Ні кацапе, нам рано вмирати,
Повернуться солдати з війни.
Не збирається Матір вмирати,
Твої мрії розтануть, як сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654517
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: Дід Миколай