Чом тримається за крісла
Українське панство?
Бо для них державна служба –
Це дохідне царство!
За совка ще їх навчили
Громаду дурити.
На людських кістках і крові
Бізнес свій робити!
Все життя сидять службовці
На голій зарплаті,
Зате діти в них мажори
Й дружини багаті?
За народні бідність й злидні
Заснували банки,
Захопили підприємства,
Покупляли замки!
Голови адміністрацій,
Судді, прокурори,
Начальники управлінь –
Хабарі й побори!
У кабміні розкрадають
Бюджетні доходи,
Разом з Радою грабують
Державні заводи!
І за злочини НІКОГО
Не садять за грати!
Навпаки, дають посади
За вірність й відкати!?
Йде війна! Підступна. Підла.
Із своїм народом!?
Нас мов липку обдирають
Прихвосні й заброди!
Кілька тисяч держимордів
Гвалтують мільйони!...
Українці!... Вам не сором?...
Годі гнуть поклони!
Годі по кущах сидіти:
Моя хата з краю!
Лише разом проженемо
Ми цю ницу зграю!
Нагадайте – ви нащадки
Славних запорожців,
Що не раз за горло брали
Панів-владоможців!
Не вождям, запліснявілим,
Треба нам молитись,
А в один кулак зібратись
І за Правду битись!!!
Усіх бувших, казнокрадів
Треба в шию гнати!
І керманича держави
Гідного обрати!
Честь і Гідність – ось єдина
Гетьманська доктрина!
Рідній неньці-Україні
Вірність лебедина!
Кожен, хто прийде до влади,
Має пам’ятати,
Що посада – це можливість
Людям борг віддати!...
Ми усім суспільством, браття,
Мусимо змінитись…
З попелу, неначе Фенікс,
З вогню, відродитись!
Слава Україні! Кіндрат & Корінь. 25.03.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654488
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: Кіндрат Корінь