Війна ця показала,на що спроможні люди:
Один радіє з того,що віддає останнє,
Другий-широкий долар сує в свої кармани.
Це ж наша Україна і ми у ній єдині!
Куди ж це все поділось,що ми в ній розділились?!
Родичі з Росії не дзвонять і не пишуть,
Фашистською зробили нашу Україну.
Виходить так,шо ніби бандерівці рубають сокирою всім шиї,
У немовлят стріляють,бомблять міста і села.
А ми ж були єдині в колишньому Союзі,
Переплились корінням,створили нові сім'ї.
Чого ж тепер воюєм,чого не поділили?
І що ж ми за народ такий,що маємо терпіти?
Ми не маєм злоби,в душі не носим помсти.
Прокиньтесь,росіяни,вам треба відповісти!
За те,що убивали й калічили життя.
Ми ж з заходу й до сходу,з півночі й до півдня,
Будемо єдині в рідній Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654455
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: Яна Задорожня