КВИТОК ДО КАСИ ВОКЗАЛУ

Іще  не  вечір  і  до  ночі
куняє  у  мені  піїт.
Мене  чарують  Ваші  очі,
але  на  станції  –  транзит.

Але  оказії  немає,
аби  замовити  меню.
І  я  у  залі  не  чекаю
мені  обіцяну  рідню.

Це  не  ідилія  із  казки,
а  –  у  минуле  колія,
якою  їдуть  небораки
і  козаки,  такі  як  я.

На  іншу  прозу  мало  часу.
І  я  питаю,  як  поет,
чи  є  такі  надійні  каси,
де  продають  до  Вас  [i]білет[/i]?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654203
Рубрика:
дата надходження 24.03.2016
автор: I.Teрен