Я буду вкотре вірити в любов,
Я буду всоте мріяти про диво.
Я буду ткати щастя з молитов,
Щоб ти на світі був найбільш щасливим!
А ти... Як ти? .. Судити не берусь.
Роботу Бога брати не годиться.
За все в житті тихенько помолюсь.
І диво прийде. І не забариться.
За все тобі подякую, за все,
За день оцей, й за те, що проклинали!
Я дощику підставила лице,
Щоби дощинки душу зцілували!
За все тобі подякую. За всіх.
За хліб насущний, ворогів, за щастя!
Пробач мене за мій найменший гріх...
І дай мені й душі моїй причастя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653988
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2016
автор: Відочка Вансель