Пізнав я дивне одкровення,
Як мре краса тілесних рис
У суєті своїй буденній,
Не знак, що все летить униз,
Тоді бо внутрішня урода
Встає як сонце з мудрих лон.
Лиш одного безмірно шкода,
Що днів життя збігає сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: Рідний