Світ пішов по руках, по бл*дях на розпутті,
і безсоромно в душу нашіптує страх,
що немає Любові ...слізьми розіп'яті спимо.
Сниться синь висоти і розмаї рожеві,
із вітрами летим, розсікаючи простір і час
з золотих рукавів сиплять ангели Небо
просим бути іще, та на Землю вертають вже нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: polarstern