Повія

Знаєш,  а  я  тобі  вірила  

P.S.  Цілую,  бувай.  Повія.  

Ти  вбачав  в  мені  ніжності  гілочку,  

в  брунькуванні  з  дешевого  золота.  



Катехізисним  методом  думки  

Що  навчала  з  дитинства  мати  

Мені  сором.  Ганьба.  Оплески.  

За  те  що  вмію  вміло  тікати.  



Трояндове  поле.  Колючка.  Гідність.  

Кровоточить  із  ран  в  калюжу  

В  ньому  бачу  я  твоє  обличчя  

Витікай  же  із  тіла  повністю!



В  фанатизмі,  що  тягнеться  вічністю.  

Я  дозволю  собі  сказати  

P.S.  Прощавай.  Я  вільна.  

Але  продовжую  щиро  кохати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653779
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.03.2016
автор: not found