Ти наснилась мені сьогодні,
Хоч, раніше й ніколи не снилась,
Я благав тоді в Бога про обмін:
Тобі – світ, а мені – могила…
Плазував, насилав прокльони
І на себе, й на Бога… Та в смерті
Шкарубкі й невблаганні долоні –
Не розтиснути, не віддерти…
Перша втрата і перша ланка
В ланцюжку нескінченнім розплати,
Ти наснилась мені на світанку…
Люба доню, прости свого тата…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653752
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2016
автор: посполитий