Твоя присутність у снах - як екстримальне явище
Дотики ніздрями помандрують
Білим, зовсім не снігом
Випити спогади з трунком натще
І не змивати з пальців убитих буднів
Я не сумую за ними, віриш?
Твоя невпинність і безперестанна неправильність
В колі затемнених, ти найчорніший
Але блаженна бездонна сірість
Мозок відгукнеться, хрипло і в напівтямі
Пером проріже залежність у віршах
Білим лишивши вчорашній світ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Марамі