ти сиділа навпроти
я дививсь в твої очі
загадкова усмішка
щастя в твоїх очах
не забуду той вечір
я до самої смерті
бо ти була чарівна
і закохана й вільна
мрію все повернути
і з тобою знов бути
пить солодкую каву
знов сказати "кохаю"
як змогли ми згубити
ті прекраснії миті
ми хотіли любити
а змогли лиш розбити
ми боролись за щастя
розпочали змагання
та разом все програли
що так довго шукали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: ixeldino