Весь світ зійшовся у єдиному Тобі,
Не клином,а стрімким моїм бажанням,
І навіть стало мало часу у добі,
Коли Ми разом,серце з завмиранням...
Відвести погляд,що говорить все без слів,
Не в силах,він магнітить і ворожить...
Ми вже не є господарі своїх світів,
Один на двох він,Ми його сторожі.
Коли з Тобою,як дівча Я лепечу,
Сміюсь,радію,і така вразлива...
Куди б не кликав,мов на крилах прилечу,
І про майбутнє стала Я мрійлива...
Я вишиванку вишила Тобі Сама,
Хай буде оберегом(попросила),
Всю силу,що в мені була-вона трима...
Потрібний мені Ти...і Я щаслива!
01.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653602
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.03.2016
автор: Helen Shtangey