КРОНА
Моя любов земна і неземна.
На небі поєднались наші душі.
А у житті з'єдналися серця
І стали світом ми єдиним, сущим.
І розцвітає все довкола нас
Чи заметіль, чи сонця спілі грона.
Конем прудким летить нестримний час.
Увись і вшир росте сімейна крона.
Розкинулися віти й гілочки,
І пагінці уперто рвуться вгору,
Незримо наливаються бруньки,
А ми, як стовбур, злагоди опора.
Любов'ю наповняється цей світ
Усіх, хто зріс і пригорнувсь до нього.
То ж дай нам, Боже, добрих многа літ,
Надії, щастя, спокою святого!
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Юрій Прозрівший