Дорога потяглася вгору…

Дорога  потяглася  вгору…
     Все  далі,  вище,  серпантин,
           Не  вистачало  слів  і  зору,
                 Все  охопити  треба  крил!
Та  сили  є,  беру  їх  миттю
     Від  сонця,  неба,  гір,  озер,
           Я  хочу  йти,  туди  за  вітром
                 Летіти,  навіть,  відтепер!
Не  поспішати,  не  втікати,
     Іти  повільно  по  шляхам,
           Повітрям  все  це  запивати,
                 Турботи  кинувши  містам.
І  те  каміння,  та  пилюка
     Зсипалась,  що  мені  до  ніг,
           Не  перепона,  коли  руки
                 Твої,  ховались  у  моїх…

І  я  пірнувши  в  твої  очі  
     Себе  в  їх  глибині  знайшов,
           Знайшов  себе,  знайшов  охоче
                 Пірнати  хочу  знов  і  знов…
                             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Go Love Ash