Ходить біда поміж люди
Та тихо чатує
В кого душа квола буде,
Там і заночує.
Сьогодні відшукала
Одну вбогу хатину,
Де чоловік прийшов п'яний
Та сварить дружину!
А дружина не змовчить,
Бо грошей немає,
А тому на чоловіка
Також нарікає!
І можливо б лягли спати…
І затихли б бурі…
Та біда вже на порозі,
Грає на бандурі!
Грає вміло,щей співає,
Злості додає!
А чоловік,наче чує,
Та дружину б'є.
У ліжку дитя в пеленках,
Від плачу «схлипає»,
Ну а жінка в синяках,
Лиш кров витирає
А біда з радості скаче,
І навіть танцює,
Жінка дитя сповиває,
Та в лісі ночує.
Зима…сніги…завірюха…
Мороз притискає!
Зранку встає чоловік,
І жінку шукає…
Він знайшов її у лісі,
На снігу сиділа…
Своїм одягом та тілом
Дитину зігріла.
Дитина була ще жива,
Голодна кричала!
А дружина замерзла
Сиділа,мовчала…
Чоловік не знав,що жінка
У домі не спала,
Він не знав,що в теплій хаті
Біда ночувала..!
Ходить біда поміж люди,
Та тихо чатує…
В кого душа квола буде,
Там і заночує…
21.03.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: bojkiv4anka