Де берези Полісся пробудились від сну,
Перші проліски в лісі принесли нам весну,
Де у вітах берези – подих мрій і надій,
Як прекрасно тут жити – Лучеську мій.
Твої парки і сквери, мов ікони з лиця,
Нам Волинь освятити допоможуть серця.
Вітре щастя і долі теплим подихом вій,
Я люблю тебе рідний - Лучеську мій.
Твої клумби святкові нам приносять красу,
Своє місто кохання до небес вознесу,
Ти всміхаєшся граде, я твій син, тут я свій,
Ти для мене найближчий - Лучеську мій.
Де над Любарта замком злетів сокіл увись,
Тут у Лесинім парку долі дві обнялись.
Церкви вгору знялися у красі золотій,
Як прекрасно тут жити – Лучеську мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653170
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2016
автор: Віталій Назарук