Шепіт туманних стін

[u][i][b](Містично-любовна  лірика  з  соціальним  присмаком)[/b][/i][/u]

Знайшовся  я...  Знайшлись  мої  долоні...
Навколо  сотні,  тисячі  очей...
Я  їх  не  бачу,  я  в  них  у  полоні,
Посеред  світла  -  місяці  ночей...

Блукаю  в  лісі,  де  одні  химери,
Звідкіль  живим  ніхто  не  виходив...
Ну  як,  живим...  Живі  ще  є  тепера,
Але  нема  ні  серця,  ні  води...

І  лиш  завіси  кожного  створіння,
Та  є  посеред  них  такі,  як  я...
Ну  от...  І  ти  прийшла...  Навколо  міни...
А  ліс  росте  і  шириться  щодня...

Туманні  стіни...  Через  них  шепочем
Забуті  миті...  Очі  нависа...
А  нам  байдуже  на  міражні  очі...
Земля  і  небо...  В  сірості  краса...

20.03.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2016
автор: Systematic Age