Весняний вітер, зірваний з припону,
В шалу невпиннім вихором літав.
Когось штовхнув у гречку із розгону,
Комусь дахи і стріхи позмітав.
Не вір йому, то все обман оптичний.
Оті пориви – міражі й мана.
Суха трава займеться блискавично,
Згорить ущент – і лиш зола одна.
© Ірина Васильківська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2016
автор: Ірина Васильківська