Я повернусь, коли цвістиме вишня,
З долоні погодую голубів,
Моя весна прекрасна і безгрішна,
Про тебе бачив я немало снів.
В сирих окопах, гулі канонади,
Коли змішались небо і земля,
Коли лишалось вірити, чекати,
І мріяти про тебе хоч здаля.
Про сонця промінь на знайомій стежці,
Спить у порозі незворушний кіт,
І вишня у гаптованій мережці,
Украдений війною дивосвіт...
Я повернусь в незаймані тумани,
Я буду пити тишу, як нектар,
Бальзам цілющий згоїть мої рани,
Твоїх вишнево-пелюсткових чар...
(Пісня)
https://youtu.be/_O1fNM8-DCs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652801
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2016
автор: Надясемена