Мою погибель я побачив
Відколи я узрів
З глибин темних і старих
Страх виповзе ,
твій черевик
Ходив по мені .
Ти темний чорний звір
Із демонічними очима
Кажуть в кожного мисливця
Своя доля
То знай , я був там , мій карабін , тебе убив.
Я сів та довго дивився як чорна кров на моїх руках
Я хотів сидіти вічно , був землею , мовчав і лежав у твоїй крові , бо знав
Ми зв'язані навіки
Хіба не іронія ? Нове життя
Vice verse
Ми граємо , бо віримо у те що смерть це гарно
Аорти надірвані , фонтани
Над білим полем
Ранок , чорна кров - чорне сонце , кожна крапля - кожен промінь доповнюють один одного , ти вип’єш із калюж моєї , вимажеш обличчя пальцями , переможний знак воїнів ,
засмієшься .
Ми зустрінемось ще і ще і ще
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652717
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.03.2016
автор: sofjadamenko