Оце був вибух! Де воно взялося?
Так затишно в своїм кутку жилося,
де я терпляче – біла і пухнаста –
в собі ховала смуток, горе, щастя.
Та ось... єхидне слово зачепило –
Пандори скриню враз ривком відкрило
і, мамо рідна!.. Ти б і не впізнала
чи очі десь від сорому ховала,
почувши, ЩО "дитя" наговорило
із "грацією й личечком" горили!
... В яких шпариночках ума, душі чи тіла
ховається, до часу, темна сила,
щоб вибухнути гейзером підземним?..
Як тісно в нас сплелося світле й темне...
19.02.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652692
Рубрика:
дата надходження 19.03.2016
автор: Світлана Моренець