[i](Урбаністична алегорія спокуси і любові)
[/i]
В центрі великого міста,
В барі з металу й пластмаси,
Дерева стовбур зберігся –
Божого світу прикраса.
На ньому зелені листочки –
Нового життя надія,
Як в матері син і дочка,
Щастя яких – її мрія.
Під ним на стільці з металу
І дерева, лаком покритого,
Сидить дівчина з чашкою кави.
Вип’є її – і цигарку куритиме…
Дим огортає зелені листочки,
Ранить їх душі слабкі.
Дерево-мати сина і дочку
Врятує, задіявши сили землі…
Ми любимо ближніх, вони люблять нас –
Це заповідь перша і найголовніша.
І віримо в те, що заслужим в свій час
Те щастя, яке нам готує Всевишній…
2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2016
автор: Finist