Глянувщи нишком на мене,
Ти вкрала серце моє навіки
Очима як дві краплинки.
Ох ті синії оченята.
Я готовий за них все віддати
Краса твоя засліпила розум
Я бачу тебе уві сні...
Нема серцю моєму спокою
Тепер так завжди буде зі мною.
Твої руки ніжні, як вишні цвіт,
А запах той, мені голову дурить
Так і хочеться біля них заснути
Всю їх ніжність і тепло відчути.
Серце моє ти забрала,
Мабуть ти цього хотіла?
Не хвилюйся, кохана,
Моє серце і тіло
Біля ніг твоїх зрання.
А тобі потрібно лиш обрати
Прийняти чи розтоптати...?
©TEODOR FANGER
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2016
автор: Teodor Fanger