Є в ранній осені така пора:
Яскрава, швидкоплинна, чарівна!
І день виблискує промінням кришталю,
А променисті вечори - м’який велюр…
У полі, де гуляв бадьорий серп
і падав колос, тепер порожнє все,
Лиш нитки павутиння видно скрізь,
У світлі місяця блищать у борозні.
Пусте повітря, вже не чути спів
І щебетання в гущині лісів,
Але далеко ще до перших днів зими –
лазур вечірня ллється з вишини
на поле, що зітхає уві сні…
***
"Есть в осени первоначальной"
Короткая, но дивная пора —
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера…
Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто все — простор везде, —
Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко еще до первых зимних бурь —
И льется чистая и теплая лазурь
На отдыхающее поле…
Ф.И.Тютчев
22 августа 1857
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652528
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.03.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО