ввімкнув я самобутність
і легкість відчуття
поглинуло мене
безмежне море
хотів я ясно чути
високі почуття
закинувши їх всі далеко в гори
в лице шумить мені
із моря хижий вітер
та тільки хижий він
в моїй лише душі
стирає він як в сні
вода змиває літери
писав що на на піску
лишилося воді
той вітер тихий бриз
для всіх мене навколо
ковтаючи його
щасливішим стають
не відчувать криз
не відчувають моря
з якого як з ключа
його так палко п'ють
і я б того жадав
закривши просто очі
не бачив і не чув
безмежну пустоту
руками б не хапав
зірок в висотах ночі
якби мої слова
лишались на піску
а їх завжди, як дар
бере з собою хвиля
так м'яко огортає
усі мої слова
вкладає на алтар
усі мої зусилля
спрямовані щоб все
забрала знов вода
і я тому лиш радий
і я ще більш радію
коли моє послання
як жертву з алтаря
без вад хапає хвиля
а я вже далі мрію
і всі мої вагання
змиває у моря
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652503
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2016
автор: Go Love Ash