В повітрі кружляло передчуття,
Весна і хотілося жить,
Хоча, ще не ясно всього до до пуття,
Буває,все змінює мить.
Хотілось втекти десь прямо тепер,
Від всіх "терміново" і "треба",
Щоб вітер південний все з пам'яті стер,
Хотілося простору й неба.
Та все виливалось лише на папір,
Віршами з прихованим змістом,
Понуро брела, наче загнаний звір,
Закутим у клопоти містом.
Я рвала життя, те, яке в нас одне,
На латки строкатої долі.
Розплуталась наче з тенет,
Здалося. Лишаюсь у колі.
То був лиш звичайний оптичний обман,
Весна до безумства схиляє,
Надійно закрите те коло-капкан,
А радіус суть не міняє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652378
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.03.2016
автор: Надясемена