Дозріли вишні у саду, налились соком.
А як дістати їх мені? Вони високо!
Зі мною вишенька росла. Уже зміцніла.
А в цьому році, гляньте, як гарно вродила!
І ваблять вишеньки мене, їх є доволі.
Так добре їм там на гіллі, бо бачать зорі.
Як нічка ходить по землі, всіх присипляє.
І як під ранок сяйво зір тих розсипає.
А як проснуся вранці я, то заіскряться
На вишні зорі золоті в краплинках щастя.
І схилить гілочки рясні та вишня спіла.
З матусею в дитинстві я її садила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652366
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Надія Башинська