І знову бреду, як тоді,
В полоні зіркової ночі,
Світлинами бачу в собі
Журливі, заплакані очі.
Зірки тихо тануть на тлі
Зорею підбитого неба.
А я все шукаю її…
Та може шукати не треба?
Все сплуталось: дійсність і сон.
Надворі півні вже співають.
Дозрілий любові бутон
Вручити їй палко бажаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2016
автор: Г. Король