Не хочеться дивитись у вікно…
Чи скоро час розлуки – я не знаю.
Його настирні випади давно
І тілом, і душею відчуваю.
Та неминучість висне мов туман,
Від неї не відкупишся за гроші,
Родинний не врятує талісман,
Не допоможуть також святі мощі.
До звабливого неба шлю уклін,
А звідтіля лиш дощ осінній хлище.
Останній чи здолаю перегін,
Чи може строк розплати значно ближче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652340
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Г. Король