Ніч запечатала шибки вікон,
Мить пролетіла і ти все забула.
Знов душа загорнулася в кокон,
А в серці лишилося те що не було.
Знову приснилися сни – облуди,
За шибками небо вбране в блискітки.
Солодко серцю довго не буде,
Чекаю, чекаю не знаю звідки.
Солодко серцю довго не буде,
Після знов біль до серця підійде в стик.
А після серце розірве груди,
І небо після́ навпіл розірве крик.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652339
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський