А колись було " око - за око!",
А колись було " зуб- за зуб!"...
Ну, чому ми такі м"ягкотілі
І даємо плювати в свій суп?..
Кажуть всі, що ми - нація добра,
Нам в руках- краще щит, аніж меч,
Та рабу не дадуть і плуга...
Здунуть так, як пилюку з плеч !
Щоби воля навік поселилась у нас,
Відділяймо зерно від полови,
Треба йти до кінця, як учив нас Тарас...
Не минути нам лЮдскої крови !
Вимітаймо усіх, хто не з нами, хто - проти...
Нас ще є сорок п"ять мільйонів ,
Двадцять з них, у душі - патріоти...
Назбираєм відбірних загонів !
Хай ті двадцять достойно у світі живуть,
Бо достойні цього апріорі...
Як не ти, то тебе- в порошок розітруть
І все буде в найвищім законі !
Щоби мав народ слово і волю свою...
Це само по собі не приходить ,-
Треба лити мечі і ставати в борню,-
Смерть із волею вкупонці ходить !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652318
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова