От якби колись мої накивали п`яти
й поміж виступів кутів не шукати п`ятий.
Не просити про любов! Затуляти вуха
і зробити так, як всі (хто тебе не слухав).
От якби я мала змогу жити біля моря,
я б втопила там усі свої сльози-солі.
Я б сховала увесь світ у маленькій мушлі!
Стали б в мене кораблями знівечині душі!
Я б навчила їх пірнати в бурі альбатросом,
шлях до істини, щоб їм прокладали грози.
І коли б нарешті зник Бермудський трикутник -
скільки можна кораблів в гавань повернути!
Я б проклала скрізь мости - на воді й на суші.
Не Земля оце була б - а планета Мушля!
Насаджу на цій планеті білі едельвейси!
Можна все зробити, люди, з мрією у серці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Ліна Біла