Прощай, зима! Не буду горювати –
Весною пахнуть навіть ліхтарі.
Хоч ще лежать зчорнілі, ніздрюваті
Сніги облізлі, бо старі-старі.
Галайда-вітер оп’янів од сонця
І світ уже по-іншому вивча.
Зима не бачить в ньому оборонця –
Не лютий бо, а ніжний, як дівча.
Шпак прилетів. І синьо на галяві
Розквітнув пролісок недосвіту на зло.
Та вже опівдні парко над полями…
Радіє дню весняному село.
16.03.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652104
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.03.2016
автор: Вячеслав Романовський